Профілактика дитячого травматизму

Дитячий травматизм: як уберегти дитину?

Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек.

Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і учителів.

Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.

Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.

Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму :

  1. побутовий(травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
  2. вуличний(в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
  3. шкільний (або в дитячому садочку);
  4. спортивний;
  5. інший.

Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.

Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова

У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

Так, в грудному віці (до року)дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів.

Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.

У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливим. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.

Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.

Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.

Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік:в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Профілактика дитячого травматизму

Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.

Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз’яснювали …

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.

Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.

Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.

Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.

Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати

( миючі засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.

Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.

Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!

Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!

Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.

Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.

Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.

І. ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов’язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.

Основні види травм, які діти можуть отримати та їхні причини:

-опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;

-падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;

-задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);

-отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами , відбілювачами та ін);

-ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.

***

ПАМ’ЯТКА

Із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:

  • не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час;
  • навчати дітей користуватися дверним вічком;
  • не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму;
  • не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці;
  • вчити користуватися телефоном для виклику служб: 101, 102, 103,104;
  • забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
  • забороняти грати ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами;
  • забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми;
  • вчити дітей звертатись за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах;
  • не дозволяти дражнити тварин, попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до «друзів наших менших».

Шановні батьки! Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я.

Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!

***

з попередження пожежі від дитячих пустощів з вогнем

Шановні батьки!

Велика кількість пожеж зчиняється від дитячих пустощів з вогнем. Вогнем знищується багато чого, а нерідко в пожежах гинуть і травмуються діти.

Щоб не допустити пожежі від дитячих пустощів з вогнем, необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

  • зберігати сірники в місцях недоступних дітям;
  • не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо;
  • не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
  • тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються ( бензин, ацетон, спирт, тощо);
  • не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;
  • не залишати малолітніх дітей без догляду.

Шановні батьки!Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз’яснюйте, що їх ігри, пов’язані з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні.

Шановні батьки!Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

Сподіваємось, що ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101»

Корисні посилання

Літнє оздоровлення в Пархомівському ЗДО

Літо! Найкращий час для оздоровлення дітей. Ми потурбувались, щоб наповнити літнє дозвілля вашої малечі іграми, розвагами, спостереженнями, працею в природі, загартувальними процедурами, пішими переходами, спортивними святами. Цікаві лялькові вистави, концерти, вікторини, інсценівки, драматизації казок, у яких діти беруть безпосередню участь.

Ваші діти отримають безліч позитивних емоцій, нових вражень та знань!

/Files/images/kupanie(1).jpg

Загартувальні процедури

Загартування повітрям

-повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

- повітряно-сонячні ванни на прогулянках. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно вдягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);

- сон на повітрі (якщо є умови);

Загартування водою

- обтирання. Початкова температура води - 38 -40 °С, у подальшому її знижують до 26 - 24 °С.;

- обливання. Загартуванню сприяє обливання стоп як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);

- купання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);

- ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому розчині.

Загартування сонцем

- Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонці. Украй обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.

- Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).

- Приймати сонячні ванни найкраще вранці, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.

- Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.

- Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 Сْ.

- Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

- Рекомендується не перебувати на сонці в повній нерухомості.

- Для попередження перегріву та сонячного удару дітям обов'язково потрібно надівати білі панами або хусточки

Заняття з фізичної культури

- Улітку, як і взимку, заняття складається з трьох частин,але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди, в залежності від того, збільшувати або зменшувати навантаження.

- Улітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повинні бути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

- Улітку ранкову гімнастику слід обов'язково проводити наповітрі.

- У теплу погоду діти мають виходити на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.

- Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.

- У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

- спортивні (бадмінтон, городки , ігри з елементами фут-болу та баскетболу).

- рухливі (ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзаннямі лазінням; з киданням і ловінням предметів; зі стрибками; на орієнтування у просторі).

Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:

- під час ранкового прийому - одну-дві гри малої тасередньої рухливості;

- на прогулянках у першу і другу половину дня - на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості. При цьому першу гру розпочинають через10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;

- увечері (після 17.00 - 18.00) - одну-дві гри малої та середньої рухливості;

- під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати в другій половині дня.

- при поясненні гри не можна садовити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає малюкам бачити вихователя, тому вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.

- рольові ;

- народні.

Спортивні свята

/Files/images/01660274.jpg

Орієнтовна тематика свят :

- „У гості літо завітало".

- „Ігри патріотів".

- „Свято Івана Купала".

- „Малі Олімпійські ігри" (для дітей старшого дошкільного віку).

Розваги

- „День захисту дітей";

- „Ми - пожежники";

- „Весілі старти лісових мешканців";

- „Козацькому роду нема переводу";

- „День української кухні";

- „Літні народні обряди".

Конкурси

- „Маленькі архітектори" (будови з піску);

- „Юні художники" (малюнки на асфальті);

- „Голосисті соловейки";

- „Кличемо друзів у танок";

- „Найкмітливіший";

- „У світі поезії".

Бесіди

- „Про народу іграшку";

- „Про етикет";

- „Що нам літо принесло?"

- „Про художників";

- „Моя сім'я";

- „Про музичні інструменти";

- „Лагідне слово душу гріє".

Вікторини

- „У світі казок".

- „Впізнай казкового героя".

- „Що ми знаємо про етикет".

- „Відгадаємо пісні з мультфільмів".

- „Знай, люби, бережи".

Драматизації

- Драматизації казок за програмою згідно з віком

дітей.

- Драматизація казок та творів В.О.Сухомлинського

Експериментально-пошукова діяльність

Досліди з водою і повітрям

- Дослід „Бульбашки".Опустити один кінець трубочки у воду, а через інший кінець видувати повітря. Діти мають пояснити, що відбувається, чому?

- Дослід „Тоне , чи ні".Запропонувати дітям кинути уводу камінець, потім мочалку. Пояснити, що сталося, чому?

- Дослід „Хризантема".Зробити з паперу трубочки. Один кінець розрізати на тоненькі смужки. Занурити у воду розрізаний кінець трубочки. Що відбувається зі смужками під водою? На що вони схожі? Чому вони спливають? Витягнути трубочки з води. Що відбулося, чому?

- Дослід „Вода, що не виливається".Набрати повну коробочку води, згори покласти аркуш паперу, перевернути коробочку догори дном. Що сталося? Чому? (Пояснення: повітря тисне на папір і притискає його до коробочки).

- Дослід „Як швидше вилити воду із пляшки". Наповнити водою по дві пляшки. Спробувати вилити воду з пляшок. Одну з них тримати нерухомо шийкою донизу, а другу можна нахиляти, трясти, обертати. З якої пляшки вода виллється швидше? (Пояснення: вода з пляшки, що рухається виливається швидше тому, що її місце займає повітря, що надходить ззовні).

Праця

- на городі;

- на майданчику;

- у квітнику;

- допомога молодшим дітям.

Поради психолога

Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку

Іграшка - незмінний супутник дитини з перших днів її життя. Дорослі спеціально створюють її з виховною метою, для підготовки малюка до вступу в суспільні відносиви. Для дитини іграшка є предметом забави, розваги, радості і найважливішим засобом її психічного розвитку.

Упродовж дошкільного періоду дитині необхідні образні іграшки, але у різні вікові періоди вони виконують неоднакові функції у її психічному розвитку: у немовляти викликають приємні переживання і позитивні емоції; у ранньому і дошкільному віці включаються до різноманітних видів ігор (сюжетно-рольові, будівельні, дидактичні, режисерські, ігри-драматизації). Образні іграшки розширюють сферу ігрових дій, допомагають розвивати їх сюжет, створювати ігрові ситуації.

У більшості ігор дівчатка використовують ляльку, яка водночас є для них ідеальним партнером у спілкуванні, з яким можна поговорити, поділитися турботами, радощами, смутком. Малюк, залежно від свого настрою, наділяє ляльку думками, почуттями: одного дня вона "пустує", іншого - "слухняна дівчинка". Він піклується про ляльку, виховує, вчить, передає їй свої знання, тобто виконує щодо ляльки функції, які дорослий виконує стосовно його. Це є суттєвим чинником привабливості для малюка ігор з ляльками. Оцінюючи поведінку ляльки, малюк передає їй свій емоційний і моральний досвід, водночас усвідомлюючи для себе і закріплюючи його. Він програє з лялькою різноманітні форми поведінки й оцінює їх. Завдяки цьому в його свідомості виникають емоційна і моральна ідентифікація, моральні оцінки, розвиваються емоційні переживання, формуються моральні якості.

Образні іграшкисприяють засвоєнню статевої ролі, що виявляється у виборі іграшок і діях з ними. Ігри з образними іграшками допомагають малюку захиститися від негативних переживань, зняти емоційну напругу, компенсувати нестачу любові і співчуття з боку дорослих. Саме вони найчастіше стають улюбленими друзями. Адже лялька подібна до людини, а м'які іграшки викликають ніжне ставлення, дитина обіймає, гладить їх, і їй здається, що іграшка відповідає прихильністю.

У ранньому дитинстві за допомогою іграшок-знарядь (лопатки, формочки, відерця) в дітей розвиваються предметні дії, вони включають ці іграшки в ігри з природним матеріалом (малюк насипає у відерце пісок, висипає і знову насипає). У дошкільному дитинстві іграшки-знаряддя використовують і в будівельних іграх та у трудовій діяльності.

Технічні іграшки(машини, літаки) відкривають для дитини галузь техніки і знайомлять з використанням, підштовхують її до експериментування, спонукають виникнення пізнавальних питань (чому крутяться колеса?), стимулюють розвиток технічного мислення, формують уявлення про професійну діяльність дорослих.

Театралізовані іграшкидіти використовують у спектаклях, розвагах, наділяючи їх рисами відповідно до зовнішнього вигляду. Часто театралізовані іграшки є улюбленими персонажами казок. Вони викликають у дітей бажання згадати і відтворити в ігровій формі їх зміст. Виконання ролі за допомогою таких іграшок формує у дошкільника виразність мовлення, міміки, пантоміміки, стимулює розвиток театралізовано-мовних здібностей.

Спортивно-моторні іграшкисприяють не тільки формуванню основних рухів, а й розвитку просторового орієнтування, властивостей уваги, таких вольових якостей, як організованість, сміливість, витримка, ініціативність.

Іграшки-саморобкидіти створюють самотужки відповідно до ігрової мети. їх виготовлення виробляє в дошкільника вміння створювати і втілювати задум, стимулює творчість, допомагає пізнавати властивості матеріалу, формує суспільні мотиви поведінки (зробити подарунок мамі, допомогти малюкам). Такі іграшки є своєрідним способом самовиявлення, предметом гордості. Немало з них є багатофункціональними, тому особливо цікаві малюку.

Іграшки-забавивикликають у дітей позитивні емоції, радість, розвивають почуття гумору, допитливість. Діти охоче вивчають їх будову, принцип дії тощо.

Дитині важлива не кількість, а різноманітність іграшок відповідно до свого віку і ситуації їх використання. Основним завданням дорослих є навчити дитину діяти з іграшками

Форми взаємодії ДНЗ й родини

Відвідування родини дитини

Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється у формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому - це прийти в гості. Виходить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему "Як розучувати з дітьми вірші").

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншимі можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, "Чому наші діти не люблять працювати?", "Як виховати у дітей інтерес до книги", "Телевізор - друг або ворог у вихованні дітей?".

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми

Наочні форми роботи з батьками включають підготовку пам'яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

Батьківські конференції

Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції ("Турбота про здоров'я дітей", "Прилучення дітей до національної культури", "Роль родини у вихованні дитини"). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, - все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.

Бібліотека спеціальної літератури

Бібліотека спеціальної літератури - значна допомога в роботі клубів з проблем виховання, навчання й розвитку дітей. Педагоги стежать за своєчасним обміном, підбором необхідних книг, складають анотації новинок.

"Батьківська пошта" і "Телефон довіри"

Це нетрадиційні форми спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п. Телефон довіри допомагає батькам анонімно з'ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

Бібліотека ігор (ігротека)

Нетрадиційна форма взаємодії з родиною. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це змушує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо традиція спільних домашніх ігор прищеплюється, у бібліотеці з'являються нові ігри, придумані дорослими разом з дітьми.

Гурток "малесенькі таланти"

Гурток "малесенькі таланти" залучає бабусь. Техногенне та швидке сьогодення, а також тіснява або, навпаки, зайва розкіш сучасних квартир майже виключили з життя дитини можливість займатися ручною працею, виготовленням виробів. У приміщенні, де працює гурток, діти й дорослі можуть знайти все необхідне для художньої творчості: папір, картон, покидькові матеріали й ін.

Кiлькiсть переглядiв: 919

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.